flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Булінг-жахлива реальність

07 листопада 2018, 11:08

 Шкільне цькування або булінг (англ. School bulling) – загальний термін, яким визначають образи та приниження, що виникають у навчальному закладі. Причиною цього є дисбаланс авторитету або сили у відносинах між учасниками навчально-виховного процесу. При чому можливе як цькування учня педагогом, так і знущання над учителем, що частіше трапляється у старших класах. Однак найбільш поширеним видом булінгу є насильницьке непорозуміння між самими дітьми. Усе частіше зустрічаються класи, де активно виділяються агресори, які знаходять об’єкт для глузування і знущання.

За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.

На думку експертів, справжній булінг починається у середній школі – з 10-11 років. Істотною ознакою процесу є довготривале несприйняття дитини її соціальним оточенням. Саме в цей час не обійтися без допомоги шкільного психолога, обов’язком якого є виявлення лідера, схильного ініціювати приниження інших, проведення з ним дружніх бесід, налагодження відповідного контакту.

Найчастіше булінг відбувається в тих місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі відсутній. Це може бути шкільне подвір’я, сходи, коридор, вбиральня, роздягальня, спортивний майданчик. У деяких випадках дитина піддається знущанням за територією школи: кривдники можуть перестріти її на шляху додому. Навіть удома жертву дістають образливими sms в телефоні або через соціальні мережі.

Прийнято вважати, що булінг – це не лише моральне, а й інколи фізичне пригноблення слабшого. Все набагато складніше. Уже сьогодні виділяють чотири його різновиди: вербальний (словесний), фізичний, соціальний і кібербулінг.

Як же розпізнати, що дитину цькують, і вчасно запобігти такому неприємному явищу? Психологи радять уважніше придивлятися і прислухатися до своє малечі. Якщо протягом тривалого часу ви помічаєте, що дитина відмовляється йти до школи з різних причин (не хочу, не цікаво), у неї відсутній контакт з однолітками (немає друзів, не ведеться спілкування в соцмережах), похід до школи й повернення звідти наодинці, а також психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, обмальовані руки, бажання йти до школи іншою дорогою, – можна запідозрити, що ваша дитина піддається насильству у школі.

Що робити батькам? З юридичної точки зору вони не можуть прийти й поговорити безпосередньо з кривдником – лише з дозволу школи або психолога. Інакше можна отримати повістку про виклик до суду за залякування чужої дитини.

Насильство у школі – буденна реальність для багатьох людей у всьому світі. Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на учнів та їхні успіхи в навчанні.

Слід зауважити, що 2 жовтня 2018 року Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроект №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії боулінгу». Проектом пропонується внести зміни до КУпАП, доповнивши новою статтею 173-4, яка встановлює відповідальність за булінг, приховування «поєдинків» педагогічним працівником, іншим співробітником, керівником або засновником навчального закладу у вигляді накладення штрафу від двадцяти (340 гривень) до двохсот (3400 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від виду вчиненого правопорушення).

Змінами до Закону України «Про освіту» вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі чи будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого поводження», а також розробляються механізми протидії цьому явищу, серед яких покладання на засновника навчального закладу обов’язкового контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання булінгу. Також змінами передбачено зобов'язання освітніх установ забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки учнів, плану заходів із протидії булінгу, порядку подання та розгляду заяв про подібні випадки.

Крім того, змінами до статті 73 закону освітньому омбудсмену надається право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в навчальному закладі, повноту і своєчасність заходів реагування на них з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва і засновника навчального закладу; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти й науки за загальною кількістю випадків булінгу в навчальних закладах за певний період.

Тож будемо сподіватися, що зазначений вище законопроект буде прийнято й він стане вагомою зброєю у боротьбі з жорстоким і негативним булінгом.