Не виплачують заробітну плату? Вихід є!

Проблема затримки з виплатою заробітної плати завжди турбувала наших громадян. Нажаль, в умовах сьогодення в Україні знову почала проявлятися тенденція невиплати заробітної плати працівникам. Нерідко останні потрапляють в ситуацією, коли роботодавець не лише не здійснює виплату заробітної плати, але й не дає гарантій щодо її виплати протягом найближчого часу. Тому в цій статті буде описано можливі способи захисту працівником свого права на вчасне отримання заробітної плати у повному обсязі. 

Варто зазначити, що право на заробітну плату, не нижчу від встановленої законом, а також на своєчасне одержання винагороди за працю гарантується ст. 43 Конституції України, ст. 2 Кодексу законів України про працю, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу законів України про працю, дане право реалізується шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Наявність письмового трудового договору може стати найбільш надійним доказом у випадку виникнення необхідності відстоювати в судовому порядку право на вчасне отримання заробітної плати.  Водночас, на практиці трапляються ситуації, коли роботодавець замість трудового договору укладає з працівником цивільно-правовий договір, або взагалі ніяким чином не оформлює відносини з ним, сплачуючи заробітну плату у конверті.

Строк, періодичність і місце сплати заробітної плати встановлюється статтею 24 Закону «Про оплату праці». Даною статтею передбачено, що заробітна  плата  виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки,  встановлені колективним договором  або  нормативним актом   роботодавця,   погодженим  з  виборним  органом  первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим  колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками,  обраними і уповноваженими  трудовим  колективом), але  не  рідше  двох  разів  на місяць через проміжок часу,  що не перевищує шістнадцяти календарних днів,  та не пізніше  семи  днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати  заробітної  плати  збігається з вихідним,  святковим   або неробочим  днем,  заробітна  плата  виплачується напередодні.

            За особистою письмовою згодою працівника  виплата  заробітної плати   може   здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними  рахунок (адресу)  з  обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

            Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не  можуть  бути  поставлені  в  залежність  від  здійснення інших платежів та  їх черговості.

            Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати, за що роботодавець може бути притягненим до відповідальності. У разі звільнення працівника з ним повинні провести повний розрахунок за всі відпрацьовані дні. Якщо при звільненні працівника несвоєчасно провели з ним повний розрахунок, то підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

            У випадку невиплати роботодавцем заробітної плати, для захисту права на її отримання працівник може здійснити наступні дії:

• звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати, а також про компенсування втрати її частини у зв’язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. У заяві слід вказати про можливі заходи відповідальності роботодавця, передбаченої ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 175 Кримінального кодексу України.

-            зателефонувати на Урядову телефонну «гарячу лінію», яка працює за номером 0-800-507-309 цілодобово, виклавши свою проблему.

            -          звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а в разі відмови у прийнятті такої заяви або скасування судового наказу судом - з позовом, зазначивши аналогічні вимоги.

Якщо ж заробітна плата працівникові нарахована, але не виплачена і останній звернувся до суду в порядку наказного провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості, то такий процес значно прискорить отримання коштів. У разі прийняття заяви про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ. Видача судового наказу проводиться без проведення судового засідання і виклику сторін. При цьому, судовий збір за подання до суду заяви про видачу судового наказу також не сплачується.

Однак, слід зауважити, що у разі наявності спору щодо розміру заборгованості по заробітній платі чи права на її отримання розгляд вимог про стягнення  заробітної плати в порядку наказного провадження не допускається. Такий спір вирішується в порядку позовного провадження.

            За загальними правилами підсудності, визначеними у статті 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання, або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред’являються до суду за їхнім місцезнаходженням.

            Водночас, статтею 110 ЦПК України передбачена можливість пред’явлення позовів, що виникають з трудових правовідносин також і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ вказаної категорії в усіх судових інстанціях.

Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності.

Таким чином, перш ніж звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати працівник спочатку має подати до суду заяву про видачу судового наказу, зазначивши в ній вказану вимогу, а в разі відмови у прийнятті такої заяви або скасування судового наказу судом – звернутися до суду з аналогічним позовом.

Загалом у 2015 році Білопільським районним судом Сумської області було видано 110 судових наказів про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати працівникам на суму 476 124 грн. та ухвалено одне рішення про стягнення  заборгованості по заробітній  платі  у розмірі 13 398 грн.

До речі, зразок заяви про видачу судового наказу можна знайти на веб-сайті Білопільського районного суду Сумської області.

Окрім іншого, роботодавця, який постійно затримує виплату заробітної плати, можна притягнути до кримінальної відповідальності, для чого необхідно звернутися до прокуратури, подавши заяву з проханням провести відповідну перевірку.

            Тож, якщо вам не виплачують заробітну плату, вихід щодо відновлення ваших порушених прав безумовно є!

Заступник керівника апарату

Білопільського районного суду                                                    Шматенко С. С.