Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
20 лютого 2019 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшло кримінальне провадження стосовно Н., обвинуваченого за частиною 2 статті 156 КК України (вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинені щодо малолітньої батьком), та за частиною першою статті 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я).
Головуючий суддя – Терещенко О.І.
Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №573/304/19.
По дату підготовчого судового засідання у даній справі буде повідомлено додатково.
Справа буде розглядатися у закритому судовому засіданні.
Для інформації: особа обвинувачується в тому, що восени 2018 року Н., перебуваючи за місцем свого мешкання в Білопільському районі Сумської області, вчинив розпусні дії щодо своєї малолітньої доньки.
Крім цього, дана особа обвинувачується в тому, що 18 грудня 2018 року близько 17:00 години Н. вживав спиртні напої за місцем свого мешкання у Білопільському районі Сумської області, після чого між ним та його дружиною виникла сварка на побутовому грунті. В ході сварки Н. умисно наніс потерпілій удар кулаком правої руки в ліву сторону обличчя, а саме - в область щелепи, удар кулаком лівої руки в праву половину обличчя, а саме - в область щелепи, від чого потерпіла впала на підлогу. В результаті протиправних дій Н. потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді двостороннього перелому щелепи зі зміщенням уламків: ангулярний, тіла, які відносяться до середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я більше 21 дня.
Санкція ч. 2 ст. 156 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Санкція ч. 1 ст. 122 КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.