Згідно листа ДСА України від 26.05.2014 року №10-2665/14 роз’яснено питання щодо поновлення на роботі працівників, які звільненні з посади до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації":
статтею 119 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Згідно частини другої статті 21 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (діяла і до набрання чинності Закону від 27.03.2014 № 1169-VII) громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних, зокрема, із призовом або прийняттям на військову службу звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов'язків, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Згідно положень трудового законодавства припинення (розірвання) трудового договору і звільнення працівника від роботи на відповідний час є різними поняттями.
Громадяни України, які призиваються на військову службу звільняються від роботи на час несення такої служби, а не зі свої посади, яку займали до моменту призову.
Норма щодо припинення трудового договору у зв'язку з призовом або вступом працівника на військову службу не є імперативною, оскільки пунктом 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України визначено підставу припинення трудового договору, а не обов'язок припинення.
Накази про звільнення з посад працівників до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації" підлягають скасуванню, а записи у трудових книжках (щодо звільнення) – анулюванню.
_03_03.png)
