flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Справи, які розглядатимуться Білопільським районним судом Сумської області протягом 22-26 квітня 2019 року та можуть становити суспільний інтерес

19 квітня 2019, 13:23

13:00 година 22 квітня 2019 року – справа стосовно громадянина К., обвинувакченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, громадянина Т., обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

 Головуючий суддя – Замченко А.О.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №573/190/19.

Для інформації: Потерпілий К. упродовж 2004-2017 р.р. використовував виділену сільрадою земельну ділянку. Восени 2017 року останній засіяв земельну ділянку озимою пшеницею. В грудні того ж року реєстратором Держгеокадастру потерпілому К.  відмовлено у внесенні  відомостей до держземкадастру через невідповідність документів вимогам законодавства.

Вирівський сільський голова К., скориставшись відмовою у внесенні відомостей  до держземкадастру, ініціював перед сільрадою питання надання  земельної ділянки, яка частково співпадала з ділянкою потерпілого К., громадянину Р., як учаснику АТО.

В подальшому сільський голова К. запропонував Р. передати землю в оренду громадянину Т., з яким перебуває у дружніх відносинах.

Таким чином засіяна потерпілим К. земля опинилася у власності Р.

Громадянин Р. перебував у зоні АТО в той час, коли громадянин Т. підробив офіційні документи і передав собі в оренду землю, що належала Р. 

Згодом голова сільради К., використовуючи своє службове положення, разом із Т. вступили між собою у попередню змову про вимагання коштів з потерпілого К. у сумі 12000 грн за надання можливості безперешкодно зібрати вирощений ним врожай озимої пшениці та неповідомлення правоохоронним органам про, нібито, самовільне зайняття земельної ділянки з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав та законних інтересів шляхом збирання його врожаю іншими особами у разі відмови від передачі 12000 грн.

10:00 година 23 квітня 2019 року – справа за фактами незаконного перешкоджання у січні 2014 року організації та проведення зборів та мітингів у м. Суми шляхом безпідставного притягнення громадян, які приймали в них участь, до кримінальної відповідальності та тримання їх під вартою в якості міри запобіжного заходу, а також за фактом вчинення завідомо незаконного затримання, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 372, ст. 340, ч. 2 ст. 343 КК України.

Головуючий суддя – Свиргуненко Ю.М.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №592/7744/18.

Для інформації: санкція ч. 3 ст. 371 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Санкція ч. 1 ст. 372 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.

Санкція ст. 340 КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Санкція ч. 2 ст. 343 КК України передбачає покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 4 років.

10:00 година 24 квітня 2019 року – справа стосовно громадянина Б., обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України, (умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого) і громадянки Б., обвинуваченої за ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) і ч. 3 ст. 135 КК України (завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані й позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство та внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть потерпілого).

Головуючий суддя – Черкашина М.С.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №573/1761/18.

Для інформації: 13 липня 2018 року близько 14 години Б. умисно наніс своїй 4-річній дочці 2 удари по голові дволітровою пляшкою наповненою водою та ще 1 удар кулаком також в область голови, через те, що остання відмовилася їсти.

За цими подіями спостерігала мати дитини, яка не втрутилася в побиття дитини, а навпаки, будучи обуреною поведінкою доньки, вдарила останню долонею в область потилиці, а після того, як донька опинилася на підлозі, надавила їй коліном в область лобка.

Незважаючи на те, що в дочки одразу погіршилося здоров’я, батьки не надали їй необхідної допомоги, не викликали лікаря, а батько відніс дочку на ліжко, в якому вона й померла 14 липня 2018 року близько 20 години.

Вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України (залишення у небезпеці), карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

Вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження), карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

14:00 година 24 квітня 2019 року – справа стосовно громадянина Б., обвинуваченого за частиною 2 статті 191 КК України (заволодіння чужим майном службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем та службове підроблення), а також за частиною 1 статті 366 КК України (службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів) та  стосовно громадянина Т., обвинуваченого за частино 1 статті 367 КК України (службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди інтересам Миколаївської спеціалізованої школи).

Головуючий суддя – Черкашина М.С.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №573/556/19.

Для інформації: громадянин Б. обвинувачується в тому, що, будучи службовою особою, відповідальною за стан виконання робіт за договором, підписаним у 2017 року між ТОВ «Компанія Рембудгарант» в  особі Б. та директором Миколаївської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Щ., а також додатковими угодами до нього, в період часу з жовтня 2017 року по травень 2018 року, у спосіб складання, видачі завідомо підроблених офіційних документів у виді актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив умисне протиправне діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном, та довів таке діяння до кінця, неправомірно заволодівши грошовими коштами в сумі 198 246 грн., які використав на власний розсуд всупереч інтересам Миколаївської спеціалізованої школи.

Крім цього, громадянин Т., обвинувачується в тому, що, будучи відповідальною особою за здійснення технічного нагляду під час будівництва «Капітальний ремонт Миколаївської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області», вчинив необережне діяння, яке виразилося у недбалому ставленні до своїх службових обов’язків у ході здійснення технічного нагляду під час ремонтно-будівельних робіт на зазначеному об’єкті, внаслідок чого інтересам держави в особі Миколаївської спеціалізованої школи заподіяно матеріальну шкоду (збитки) на суму 198246,00 грн., що у 100 разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.  

Санкція ч. 2 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Санкція ч. 1 ст. 366 КК України передбачає покарання у виді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч. 1 ст. 367 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.